дебелѣти

дебелѣти
ДЕБЕЛѢ|ТИ (3*), , -ѤТЬ гл. Превращаться в плоть, овеществляться:

бесплотныи плотитсѩ. слово дебелѣѥть. невидимыи види(т)сѩ. неосѩзомыи осѩзаетьсѩ. (παχύνεται) ГБ XIV, 3г; а еже слово дебелѣѥ(т). слово пло(т) бываѥ(т). Там же;

|| делаться толстым:

и совокупливающюсѩ подружью с подружьѥмъ. и зачатье младенцю бываѥть. расътѩщю же ѥмѹ помалѹ и еще ѿ брашенъ сладо(с)ю. ѥи пребываѥть младеньца… и ѥже по части. въ||ходѩщихъ брашенъ сладостию растущи и дебелѣюще невидѣмо. и неизреченно образуѥтьсѩ. Пал 1406, 42а–б.


Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. . 1988.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "дебелѣти" в других словарях:

  • дебелѣи — (3*) сравн. степ. к дебелыи во 2 знач.: и в кожаны ризы облачитсѩ. мни дебелѣишею пло(т)ю и мертвою и супротивь образною (παχυτέραν) ГБ XIV, 57г; то же КВ к. XIV, 99а; донда бо есмы въ се(м) мирѣ. дебелѣе и ѥще х(с)а причащаемсѩ ст=ѣи его плоти.… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • дебеліти — дієслово недоконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

  • дебеліше — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • дебеліше — Присл. до дебеліший …   Український тлумачний словник

  • дебеліти — непорушно стояти або лежати; холонути (Ів.Фр.) [I] дебеліти: лежать или стоять неподвижно, застыть [ІФ,1890] …   Толковый украинский словарь

  • дебелішати — дієслово недоконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

  • дебеліший — прикметник, вищий ступінь …   Орфографічний словник української мови

  • Дебел-Дял — Село Дебел Дял Дебел дял Страна БолгарияБолгария …   Википедия

  • дебеління — я, с. Дія за знач. дебеліти …   Український тлумачний словник

  • дебелішання — я, с. Дія за знач. дебелішати …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»